Он знову поле маків розквітає

З кожним роком Друга світова війна віддаляється від нас, летить стрімко в історичне минуле. Меншає ветеранів і свідків тих подій… Але пам’ять закарбувала ті роки у душах. Все, що ми можемо, – пам’ятати про всіх цих героїчних людей, завдяки яким ми живі. Вшановувати їх, берегти їх свідчення, відвідувати могили полеглих і забезпечувати достойне життя живим. А ще присвячувати їм вірші й пісні. Словами нового вірша «Он знову поле маків розквітає» дякую кожному, хто доклав зусиль до Перемоги!

Он знову поле маків розквітає,

Та в кожній квітці, в чорній середині,

Діра від кулі моторошно зяє…

Опалена… Розірвана… Донині…

Гойдаються на немічній стеблині,

В кривавому обрамленні своєму…

Ті діри щотравневі – мов споминні,

Але живі, міцні, не убієнні…

І в кожній тій простріленій маківці

Є душі, нездійсненим оповиті…

Побачимо колись у серединці

Не отвори від куль, а просто квіти?

© Ірина Іваськів 08.05.2020