Леся-Лесенька
Вірші про Україну

Леся-Лесенька

8 років і 367-й ранок героїчного спротиву. Сирена лунає. А під її завивання, знаєте, як на піаніно по-особливому грається? Про що я сьогодні думаю? Про те, як народжується із лютого наша нація. І про неї теж думаю. Потягло перечитати її поезію. Вона теж народилась із лютого. І пронесла, така тоненька, той лютень крізь усе життя. Стрижень української культури, розсип променів вдень і зірок вночі. Аристократичні сукні, ошатні блузки, стильні прикраси. Закохана в Україну так, що й після своєї смерті надихає усіх писати українську ідентичність з великої літери – Українка. найкращий псевдонім з усіх, що я знаю. Сьогодні – її день народження. Дякуємо, Господи, що благословив Україну народженням такої Особистості. Дякуємо, Леся-Лесенька, що продовжуєш вчити нас бути вільними.

Леся-Лесенька

Розтривожилися пташечки ранесенько.

Бо налякані.

Бо війна.

– Що розкажеш нам сьогодні, Леся-Лесенько?

– Я заплакана,

Та вільна.

          Ми крізь сльози будемо сміятись.

          Відбоялися – тож не злякатись.

Біля ясена танцює мила феєчка,

Пісню цвіркає

Лісову.

– Що зіграєш нам сьогодні, Зея-Зеєчко?

– Серце тріпає,

Бо живу.

          Серед лиха будемо співати,

          Під сирени – на роялі грати.

Провеснева мавка, панночка-бунтарочка,

В сукнях вишитих

Чепурних.

– Що порадиш нам сьогодні, Лара-Ларочко?

– Треба дихати –

Робим вдих.

          Ми живі. Ми будем вічно жити.

          Що б не помишляли московити.

І троянд зов’ялих нанизало літечко.

Замість брошок їх

Почеплю.

– Що повідаєш сьогодні, Квітка-Квіточко?

– Одержима я,

Бо люблю.

          Нас любов ненависті навчила.

          Полетим, бо маєм волі крила.

Невкайданена, що обігнала час і вік.

Неподолана

Хворістю.

– Що велить єдиний у письменстві чоловік?

– Терном колота,

Та встаю.

          Без надії будем сподіватись.

          Битися, боротись і змагатись.

Ось і надвечір’я стелиться тихесенько.

Очі кольору

Синяви.

Зіркою всміхається нам Леся-Лесенька.

Море на холсті –

Лиш пливи!

          Ми такими єсьмо! Українці!

          Волю вольну носимо в скарбинці!

© Ірина Іваськів 16.07.2022

Помагайбі, рідні! Сьогодні ми всі хоч трохи, але Українки та Українці. Допоможи й нам, Батечку Небесний, пронести той лютий. Бо у нім плекається Воля. Бо із нього родиться Весна. Бо завдяки йому не вкайданюється душа. Тримаймося, друзі! Віримо ЗСУ! Допомагаємо армії та волонтерам! Обіймаю вас усіх! Слава Україні! Героям слава! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Сподобалась публікація? Поділіться нею!

Поет, письменник, композитор, вчитель-методист, громадський діяч, керівник Школи Копірайтингу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

seventeen − six =