Зустрілись осінь і зима
Господи, як тяжко… Кривий Ріг зализує свої страшні рани… Прощається з родиною Куликів 💔. Від російської ракети загинули молода мама і троє діток 10, 2,8 року і двомісячна дівчинка… Накрило так від цієї трагедії… Народився вірш «Зустрілись осінь і зима»… Таким і є мій стан у ці дні…
Зустрілись осінь і зима,
Одна до одної тулились.
З очей печалина німа
Сніжком і дощиком сльозилась.
Втрачаємо останню жилку
Ісусового покриття…
Хтось має право на помилку,
Хтось мав би право на життя…
.
Зустрілись ніч і рань досвітня –
Мовчали, бо забракло слів.
Нехай доба ця лихолітня
Гартує дужих ковалів.
Не намалюєш акварелі,
Якщо не додаси води.
Хтось нас виводить із пустелі,
А хтось заводить знов туди…
.
Зустрілись віра і реальність –
Хто діалог перекладе?
Невідворотністю фатальність
До неминучості веде.
У Перемоги є ціна
(згори, мабуть, усе видніше):
Хтось вже сплатив її сповна,
А хтось – платитиме пізніше…
.
Зустрілись мудрі і красиві.
І кожний кожному трофей.
Хоч голос скрадливо томливий,
Та Арестович – не Мойсей.
Не ждіть якоїсь там моралі
(чи в руку покладуть хлібця?):
Один витесує скрижалі,
Та ліплять тисячі тельця.
.
Зустрілись каяття й прозріння,
Щоб Авелів порахувати.
Ридма ридали до хрипіння,
Бо кладовища не зорати…
Бо ген за обрій сиротинці…
Бо ген за обрій кладовища…
Летять до неба українці,
Бо тільки так до Бога ближче.
.
Злітає листя… Чи не листя…
Чиїсь непрожиті життя…
Ним кожне встелене обійстя…
Казкове мертве сповиття…
Все слабше віриться у диво
І сил сказати щось катма.
А перший сніг – то так красиво…
Зустрілись осінь і зима…
© Ірина Іваськів 14.11.2024
Інші вірші про Україну читайте за посиланням.


