Все вже написано до нас? А що ж тоді нам писати? Кавусинка #37
Все вже написано до нас? Так! І ще тисячу разів – Так! Неважливо, що це «Так!» якесь гнітюче-депресивне. За фактом все так і є – читайте повільно і дихайте рівно – все вже написано до нас!
Про письменство словами Проповідника
☀ Траплялося вам біблійне крилате «немає нічого нового під сонцем»? «Що було, – писав Проповідник, – те і буде». Мовляв, про що писали раніше, про те і будуть писати в майбутньому.
☀ Ти героїчно вичавив із себе статтю, сценарій, роман, поему. І навіть унікальність перевірив. І вона аж 101%! І ти такий підморгуєш собі в дзеркало: У мене вийшло створити щось нове!
☀ А Проповідник поблажливо посміхається, тикаючи твій погляд у свої роздуми, записані (очманіти!) ДО нашої ери: «ну-ну, ВСЕ ЦЕ БУЛО ВЖЕ в століттях, що були перед нами».
☀ Але чому нам здається, що ми написали щось нове? Тому що, – пояснює Проповідник, – «немає пам’яті про минуле, та й про те, що буде, не залишиться пам’яті у тих, які будуть після».
☀ Кожен письменник не може не думати про це. Літає навколо нього це примарне неспокійне дошкульне відчуття того, що все вже давно написано, і нічого нового він уже не напише.
☀ «Думка про те, що я кажу, можливо, вже сказане кимось раніше, завжди пригнічувала мене». А це вже слова Йосипа Бродського. Думаю, що приблизно так відчувають себе і інші творчі люди.
☀ Жодна думка не народжується без участі попередніх думок. Ми силкуємося сказати щось нове, а це – лише змішання обривків чиїхось думок. Ось такі ми – оптові запозичувальники.
☀ Але що означає це Дежавю? Геть забути про письменство??? Нііі! Немає ніякого криміналу в тому, щоб процитувати чиюсь думку або, надихнувшись нею, написати свої роздуми на цю ж тему. Адже навіть чимала частина Біблії написана у вигляді цитування древніх філософів, що жили раніше.
☀ Змиріться з тим, що ніхто з нас вже не перший. Не з нас все почалося. І не нами закінчиться. Те, що будують, створюють ІЗ ЗРУЙНОВАНОГО. І кожен раз, коли охоплює душа створити щось нове, не винаходьте фарби – винаходьте ВІДТІНКИ!
☀ Кожну думку (хай навіть запозичену у інших) письменники ПРОПУСКАЮТЬ ЧЕРЕЗ СЕБЕ – через свої емоції, рани, досвід, характер, обставини. Ось це і робить їх тексти унікальними!
© Ірина Іваськів 12.03.2021


