Медичний ліцей Дніпро

Зустріч зі старшокласниками медичного ліцею Дніпра запланували заздалегідь. Хоча, що можна планувати під час війни у прифронтовій зоні, яку щодня нещадно обстрілюють? 14 квітня росіяни влучили балістикою в АЗС – загинуло 5 дніпрян, 27 – отримали поранення. 15 квітня оголосили Днем жалоби. Але й у цей день місто тероризували безпілотниками, які знищили цілий квартал. Пошкоджені навчальні заклади, садочки й пансіонати, офісні приміщення, крамниці й багатоповерхівки. Уночі та вранці 16 квітня Дніпро теж палав пожежами, згрібав тонни скла й уламків, присипа́в піском калюжі крові на асфальті. Їхала у Дніпро з тяжким серцем. Але біля цих неймовірних ліцеїстів і відігрілось серце від смутку.

16 квітня 2026 року, попри обстріли, відбулась незабутня зустріч з учнями медичного ліцею (м. Дніпро). Зустрічаємося не вперше – у березні мали тепле спілкування про особливості й цікавинки Дня поезії.

Розповіла трохи про себе. Про свій перший віршик у дошкільному віці, про свій перехід на українську мову у 2014 році, про улюблені жанри й джерела натхнення. Про тривогу перших днів вторгнення й тамування її… музикою і письменством. Саме тоді й почала вести щоденник воєнних замальовок «Думки з тамбура». Відчувала, що маю зафіксувати все, до чого могла дотягнутися.

Дивилися разом кліпи пісень, які (так само, як і щоденникові замальовки) були створені під час повномасштабного вторгнення. Зачитували вірші й прозові уривки про те, що нам усім болить. Ділилися спогадами і враженнями, ставили питання й шукали відповіді: про громадянське й особисте, про українське й зарубіжне, про історичне й сучасне.

Діти дивовижні: начитані, глибокодумні, інтелігентні, щирі й незалежні у міркуваннях, висловлюваннях, переконаннях. Відмітила для себе, що поруч із ними стає світліше навколо. Вони настільки спраглі до знань, що ти, спілкуючись з ними, фізично відчуваєш, як вони, відерце за відерцем, черпають з твого колодязя водичку досвіду.

Мене не полишала думка, що ось, за партами, сидять не просто майбутні лікарі. Серед них є й ті, що вже пишуть (поезію, прозу, музику, картини), розумієте? Діти, щиро вдячна вам за цю зустріч! Усе життя її пам’ятатиму! Бажаю кожному здійснити свою місію на Землі, залишити слід в історії України, зробивши цей світ хоча б трішки кращим.

Вдячна директорові ліцею, вчителям і бібліотекарям за прищеплення молоді цінностей українського світогляду, смаку до української культури, цікавості до українських митців. Ви формуєте в ній моральні орієнтири, виховуєте почуття гідності та патріотизму, привчаєте поважати мову, книги, читання. Ваші зусилля неоціненні й точно не марні.

Зустріч організували фахівці обласної бібліотеки для дітей. Модерувала зустріч завідувачка відділу обслуговування дітей середнього та старшого шкільного віку Тетяна Железняк.

Як написала Тетяна Дороніна, заступник директора обласної бібліотеки для дітей, «Зустріч залишила яскраві враження та стала ще одним кроком до популяризації читання серед молоді. Такі події надихають, мотивують і доводять, що книга й жива розмова з автором можуть відкривати нові горизонти».