Тяга до письменництва | Письменницькі думки

Ну, шо ти там, моя тяга до письменництва? Пам’ятаєте діалог зі «Службового роману», коли Новосельцев вперше прийшов до Калугіної?

Н.: – Вам червоне або біле?

К.: – Або біле. Але можна і червоне.

Ох, уж ця необхідність вибирати! «Так» чи «ні», туди або сюди, вгору або вниз, любити чи ненавидіти, стати героєм або залишитися боягузом, наплювати на натовп або злитися з ним, боротися або здатися, жити чи вмерти…

Правильний ми вибір робимо або неправильний – один Бог знає. А я про те думаю, що кожен вибір просто створює ІНШЕ життя, іншу реальність і атмосферу. Кожна стежка для того і є, щоб нею хтось пройшов.

Приміряйте це на письменство! Це ВОНО ВИБИРАЄ ТОГО, ХТО ОБИРАЄ ЙОГО! Ми не можемо змінити те, звідки ми прийшли – там, можливо, для письменства не було ні знань, ні досвіду, ні сил, ні часу.

Але ми можемо вибрати, куди йти далі. Адже час від часу коле в бік письменницьке перо… Булькає в киплячих думках та – одна – яка тягне в письменство… Ви її відганяли, і ігнорили, і ховали-закопували…

Блін, а потім розкопували, щоб упевнитися (ну, шо ти там, моя тяга до письменництва? Зовсім померла чи дихаєш ще?). І, зітхаючи… закопували її назад, щоб ніяк не видати свої письменницькі нахили…

І? Що людині треба для того, щоб вона ПОМІТИЛА, як важливо для неї все, що пов’язано з письменством? Боїтеся, що це – важкий шлях? Так це ж здорово! Якщо шлях важкий, значить, конкурентів буде менше!

Боїтеся, що оганьбитеся? Пишіть під псевдонімом «Анонім»! Боїтеся, що все буде кострубато! Так, може, у вашій кострубатості і є геніальність? Боїтеся, що не завершите жодної своєї книги? Так це тільки вам вирішувати: так чи ні (пам’ятаєте?).

Хтось – тільки підкидає монетку. А хтось – вже зробив вибір. Так біле або червоне? Мені – й те, й інше! За ваше здоров’я!

Сподобалась публікація? Поділіться нею!