Терапія письменством. Повірте, все у ваших руках!

У 1993-му я поховала свою дочку. Біль був таким нелюдським, що здавалося, ніби душу твою без анестезії розпилюють на мільйони шматочків. Ні виревти, ні викричати той біль… Я ніяк не могла пережити це горе і зрозуміла, що падаю в якийсь могильний провал стовбнякового заціпеніння. Все, що я ще здатна була робити, – писати про свій біль у щоденнику. Тоді я не знала, що то і є терапія письменством.

Терапія письменством

Я наревла на папір кілька зошитів… А потім в безсиллі відправила один з них у видавництво обласної газети. Я хотіла роздерти ці зошити і запустити все це шмаття у космос, щоб обривки мого болю – як сніг – падали б у руки людям, і так вони допомогли б мені розділити цей біль…

А мій зошит взяли і надрукували… в найближчих номерах… на всіх розворотах… І щось трапилося… Я почала приходити до тями… І навіть не завдяки цим публікаціям (бо про них я дізналася пізніше), а завдяки тому, що кожен день виливала свій біль у літери…

Скільки себе пам’ятаю, я завжди писала. Прозу, поезію, пісні… І тоді, коли мені було погано, і земля йшла з-під ніг… І тоді, коли я була безтурботно і непристойно щаслива…

Тільки через роки я відкрила для себе, що письменство – не хила терапія. Воно неначе пристосовує нас до того, що відбувається, тим самим допомагаючи справитися з травмами.

І сьогодні, читаючи сотні історій своїх учнів, я бачу результати цієї незримої письменницької терапії. Старе банальне гасло «Все у ваших руках!» я сприймаю сьогодні дуже буквально.

Так, я розумію, що зцілює Бог. Але Він так дбайливо робить це через письменство! Не противтеся Йому, коли Він вкладає у ваші руки ручку. Просто пишіть! Все у ваших руках!

Сподобалась публікація? Поділіться нею!