Синдром Гоголя. Що ж криється за цією фразою? Кавусинка #38
У середовищі письменників час від часу можна почути фразу «синдром Гоголя». Що за нею криється? Чому саме Гоголя? Коли вживають це поняття?
Синдром Гоголя – це:
- не примушувати себе написати щось, а піддатися письменницькому куражу
- стукати по клаві тижнями безперервно, втративши будь-яке почуття часу
- не тільки ішачити письменницькою лопатою, але одночасно й відпочивати
- якесь боріння іскрометного таланту з неприборканим темпераментом
- постійне письменницьке балансування між цнотливістю і розкутістю
- нескінченні письменницькі пошуки, як зробити написане досконалим
- а якщо не знайшов, то спалити до біса рукопис (як Гоголь спалив 2-й том «Мертвих душ»)
Чи був він таким насправді?
Але синдром Гоголя не тільки в цьому. Кажуть, що геніальність і божевілля завжди десь поруч ходять. Іноді за ручку. Гоголя часто зображували божевільним, але доказів цього так ніхто і не привів. Стільки психіатрів вправлялися у визначенні «діагнозів» Гоголя. Але до сих пір все знаходиться в стані гіпотез.
Хтось бачив в ньому симптоми психозу, але з ними так легко сплутати ось той письменницький кураж, що закручується у вихор натхненням найвищого градуса. Хтось бачив в ньому симптоми депресії, але з ними так легко сплутати ось те спустошення, яке накриває тебе, коли ти дописав твір.
Забави фрейдизму ні на йоту не наблизили читачів до «розуміння» Гоголя. Якими б «шизофренічними» фарбами не описували Гоголя, ніхто не знає, ЧИ БУВ ВІН ТАКИМ НАСПРАВДІ. Якось неетично приписувати іншому патології, вважаючи себе апріорі здоровим. Адже всі творчі люди трохи того.
Мало хто знає, що Микола Васильович був християнином і прагнув до того, щоб в ньому бачили спочатку християнина, і тільки потім – письменника. Він щодня приділяв молитві, відвідував Літургії, брав причастя. У своїй передсмертній записці Гоголь напише: «Помилуй мене, грішного. Прости, Господи! Зв’яжи знову сатану таємничою силою несповідимого Хреста».
А як зазвичай сприймають християн? Ну, м’яко кажучи, трошки прибитими на голову. Фрейд, наприклад, вважав релігію «колективним неврозом». Люди, далекі від віри в Бога, сприймають християнське життя як «психоз».
Так що синдром Гоголя – це ще і вірити Богові.
© Ірина Іваськів 17.03.2021


