Щоденність письменника | Письменницькі кавусинки Ірини Іваськів

Мені завжди здавалося, що кожен письменник – істота глибоко домашня. Що він виліплює свої романи, не відриваючись від друкарської машинки, відкопуючи будь-які фарби і нотки для опису задуманих сцен виключно зі своєї уяви. А сьогодні я знаю, що письменник – ще той мандрівник. Пристрасно закоханий у подорожі, жадібно спостерігаючий за природою, погодою, людьми, діалогами, подіями. І ось це – справжня буденна щоденність письменника.

Все те, за чим він спостерігає, осяде в його підсвідомості… Щоб пізніше, слухняно слідуючи за натхненням, він підсік на письменницьку вудку крихту накопичених спогадів і виплеснув їх на сторінки своєї нової книги. Він розмовляє з вами, а сам – ніби новий персонаж з вас зписує. І коли-небудь потім ваші нащадки з подивом і захопленням дізнаються, що саме ви і були прототипом його героя в якийсь поемі. )))

Письменники пишуть завжди. Навіть коли не пишуть

Вони не просто споглядають природу – вони в цей час подумки втілюють її у слова. Вони не просто за безхатченком у сквері спостерігають – вони зараз вицокують по друкарській машинці, списуючи з нього героя для свого сюжету. Вони не просто слухають перепалку молодої пари за сусіднім столиком – вони пропускають цю перепалку через своє письменницьке сито, фільтруючи характерні фрази для діалогів в своєму романі.

те ж роблять художники: з тобою каву п’ють, а самі в цей час портрет твій пишуть
те ж роблять фотографи: в машині їдуть, а самі в цей час клацають кадри за вікном ⠀
маркетологи зайняті тим самим: по вулиці йдуть, а самі – слогани на білбордах вивчають
поліцейські зайняті тим самим: чебурек купують, а самі в голові продавця по базах проганяють

Те ж роблять всі інші. Не усвідомлено, звичайно. Адже якщо ми любимо свою роботу, ми нею просто живемо. І навіть коли ми відпочиваємо від своєї роботи, в наших мізках двері в наш офіс все одно залишаються відчиненими. Ми можемо займатися якими завгодно справами, але трапиться раптом найменше поскрипування ось тих відчинених дверей в офіс – і все – ми вже «за робочим столом»!

Так чим же займаються письменники, коли не пишуть?

Письменник і поет Володимир Набоков вивчав метеликів – він зумів відкрити 20 нових видів метеликів.
Французький письменник Вольтер в перервах між письменницькими вахтами ремонтував годинники.
Поет Йоганн Гете вирощував фіалки і висівав їх по околицях Веймара. Сьогодні їх називають квітами Гете.
Харукі Муракамі – завзятий любитель бігу. Під час щоденних пробіжок він любить побути наодинці з собою.
Американська письменниця Фланнері О’Коннор займалася розведенням більш ніж 100 видів павичів.
Американський письменник Марк Твен обожнював науку і брав участь у технічних експериментах Н. Тесли.

Але навіть коли письменники відволікаються на земні свої захоплення, вони залишаються письменниками. Які… продовжують писати! Наприклад, Агата Крісті захоплювалася археологією. Але ж саме розкопки надихнули її на створення 6 романів! Письменники пишуть завжди! Це – їх природній стан і настрій! Щоденність письменника, яку не оминути. Бо це – як дихати!

То ж, якщо у вас час від часу булькає бажання зануритися в письменницьке середовище, спробувати його на смак і на запах, написати свої перші тексти і зрозуміти, що робити з ними далі… Можливо, що то всередині вас народжується письменник.

Сподобалась публікація? Поділіться нею!