Розстібнувся халатик травня. Вірші про травень
Раніше якось не писалися вірші про травень – усе більше про осінь та про осінь (моя улюблена пора року). Але ж як можна не любити Весну? Вона, певно, всім подобається. Юність року. Час кохання і цілунків, квітів і пташиних розспівувань, мрій і змін на краще. Не знаю, коли Бог поблагословить нас Перемогою. Я не проти, якщо це станеться у травні.
Розстібнувся халатик травня
Розстібнувся халатик травня,
Оголивши животик з ямкою,
Де кульбабка мов пірсинг…
.
Вже розшторилось небо синє.
І дерева – немов засватані –
В білих сукнях на голе тіло…
.
Як постояти мовчки в полі,
То уловлять вушні мембрани,
Як трава проростає…
.
Розмаївся щомога красень,
Провістив нам палкий пролітень,
Розбуйнів пишноцвітом…
.
Бузковіє усе довкола.
Молодіє, кущиться, пнеться –
Розквітає надія…
.
А бджілки носять краплі віри,
Стільники обліпились нею –
Поділитись із нами…
.
Напуває росою коней.
Умиває дівчат рум’яних,
Щоб були нареченим гожі…
.
Князювання краси земної
На руїнах і попелищах –
Насівай нам життя…
.
Назбираю роси цілющої,
Зріжу листячко подорожника –
Заживити-загоїти рани…
.
Квітни, травню дзвінкоголосий,
Заспівай мі про Перемогу,
Заглушаючи обстріл…
© Ірина Іваськів 03.05.2025
.
Як написала мені колега й подружка, не навмисно вийшло українське травневе хоку 9-9-7. 🙂
А ви любите вірші про травень? Напишіть мені в коментарях свої улюблені рядки про травень.
Чи, можливо, ви теж пробували себе о хоку? Буду рада прочитати ваші тривірші під дописом.


