Вірші про війну | Ірина Іваськів

Київ сьогодні (04.07.2025) пережив жахливу ніч. Його просто розстрілюють. Стільки прильотів. Кияни з вечора до ранку в метро. Армія рф запустила по Україні 550 повітряних цілей. 539 безпілотників, 1 ракета «Кинджал», 6 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23 та 4 крилаті ракети Іскандер-К. Українські військові знешкодили 478 цілей: 2 ракети та 268 БПЛА, ще 208 – локаційно втрачені або подавлені РЕБ. Іншими словами, сталось 72 прильоти. Люди кажуть, що не памʼятають у Києві ночей страшніше за цю. Але українці вибрали боротись. З молитвами про Київ і про Україну й пишуться вірші про війну.

Раночку, люди!

Боже, ну що ж ти? Візьми й по болотах так само удар.

Справді? Не можеш? Не хочеш? Тоді ми укотре в бомбарь.

Вибух за вибухом. Видих за видихом. Просто життя.

Мама в метро під рахунок прильотів гойдає дитя.

Добре, що чуємо бахи балістики – значить, не в нас.

Адже коли вже не чуєш, то все – зупиняється час.

Дико невиспані, дико спустошені, вперті і злі.

Вип’ємо кави – з бажанням, щоб здохли усі москалі.

Потім підем на роботу, вітаючи всіх, хто живі:

Раночку, люди! Я знов не померла. І рада, що й ви.

Стіни покоцані. Вікна повибиті. Чад від пожеж.

Навіть і так – ти нестерпно красивий! Люблений без меж!

Києве мій, як шкода, що не можу тебе затулити.

Різні сценарії є – обираємо той, де про «жити».

обстріл Києва 04.07.2025 — Фото: Сергій Нужненко

Ця весна для нас	Зустрілись осінь і зима
А що таке щастя?	Пішли скоріш з печери, Верше

Інші вірші про війну читайте в рубриці за цим посиланням.

Сподобалась публікація? Поділіться нею!