Прогрес дорівнює щастя. Як не запліснявіти. Письменницькі думки

Що допомагає нам відчувати себе щасливими? Постійне відчуття прогресу в житті! Ні відносини, ні можливості, ні навіть гроші не приносять стільки щастя, скільки постійний прогрес.

Якщо відносини не розвиваються, якщо можливості не використовуються, якщо кількість грошей не збільшується… ну, сум сумний. Якщо все приземляється, сповільнюється і зменшує темп… Якщо все місяцями і роками зупиняється на тому ж рівні… Якщо все застоюється, то або засихає, або пліснявіє. І ми вже не можемо відчувати той же градус задоволення.

Нам, як повітря, необхідне відчуття постійного прогресу! Прогрес = щастя!

Щось в нашому житті змінюється само по собі: тіло з роками змінюється (спробуйте наказати йому не мінятися!), погода змінюється, економіка змінюється, відносини змінюються… Подобається нам це чи не подобається. Без нашої згоди чи дозволу. Навіть без нашого відома. Автоматично. Оп – і все інше! І ти в дзеркалі – той, та не той!

Такі зміни приходять в наше життя природно – над ними не треба працювати, щоб вони прийшли. А ось над прогресом – треба! Коли ти ростеш у чомусь, коли все навколо тебе покращується, коли все, чим ти займаєшся, переступає від рівня до рівня – о! Ось це – ВІН! Прогрес!

Є два види болю: біль дисципліни і біль жалю. Перша біль в грамах вимірюється. А друга – в тоннах. Краще трохи страждати від дисципліни, ніж бути приваленим тонною жалю. І ту заповітну книгу так і не написав, і той прикольний жанр на себе так і не приміряв, і ту хвилюючу ідею з сайтом-статейніком так і не спробував.

Звичайно, всі ці думки можуть бути застосовані в будь-якій сфері. Але зараз хочеться надихнути на звершення саме тих, хто пише: Прогресуйте як письменники! Розтягуйте свої письменницькі міхи, витягуючи з них мелодії текстів! Перемагайте біль дисципліни! Вимірюйте письменницькі біцепси і стрибайте від щастя, що сьогодні вони на пів міліметра більші, ніж учора!

Сподобалась публікація? Поділіться нею!