Про тупі олівці, властивості графіту та письменство

Обожнюю тупі олівці… Вони тому і ступлюються, що – працюють! А властивості графіту! Чули про них? Це ж просто криниця інсайтів про письменство!

Кажуть, що тупий олівець краще гострої пам’яті. Це ж знову про письменство. Не тримайте всі свої письменницькі ідеї в голові – кидайте їх на папір!

Як тільки кинув – все! Значить, зробив перший крок! І все закрутилося і почало бути! І тебе вже відповідальність гризе, що, мовляв, почав справу і не продовжуєш. І ти такий – напівлежачи і напівдрімаючи – дряпаєш два абзаци. А потім ще 2. І ось уже твій письменницький азарт всередині розплющив одне око і попросив чашечку кави. І ось вже напівлежати незручно, тому що думки обганяють фізично можливу швидкість друкування. І кожна нова сторінка розохочує тебе сильніше. І ти вже не сонний мух, що випадково прокинувся взимку, а боротьба лінивця з трудоголіком, герой, у якого за розкладом – зробити подвиг.

Кинути ідеї на папір – це зобов’язує. Але здійснення мрій так і відбувається! То ж ідіть швиденько – кидайте свої ідеї на папір! І прислухайтеся потім до докорів письменницької совісті! А вона ж не відстане, поки ви… не розродитесь книгою!

А тепер про графіт і письменство

✏ Ви знали, що слово «графіт» – відомий мінерал-самородок (ну, той, з якого стрижні в простих олівцях) – з давньогрецької перекладається дієсловами «записувати, писати»? Властивості графіту можуть стільки всього розповісти про письменство.

✏ Мені цей мінерал з шаруватою і гратчастою структурою письменника-початківця нагадує. У якого теж стільки всього нашарувалося в характері. Зчепившись в крихітні решітки-в’язнички, коли з однієї можна вийти тільки… в іншу.

✏ Графітові шари відмінно проводять струм – це гаряча Муза проникає крізь стінки в’язничок. М’який, крихкий, що стискується при перегріванні. З домішками всякого земного. Здатний співпрацювати з лужними і солоними людьми, але ігнорує кислотних.

✏ Графіт знаходять в тому, що вивергає земля, – в вулканічних і магматичних породах. Він – просто під нашими ногами! Але в цих непривабливо чорних, жирних, брудних, безформних камінцях є золото, срібло, платина! Треба тільки розгледіти!

✏ І варто лише збільшити навантаження (тиск і температуру), як ніжно-крихкий графіт аномально перероджується в алмази. Так і письменника-початківця життя пропустить через свої жорна, і випресується в ньому з бруду і попелу безцінний дар…

✏ Скажу вам, стільки покладів графіту по всьому світу! Прям цілина неорана! І знаходяться ті, що рік за роком дбайливо розкопує їх. От почує десь писк таланту, що знемагає під тоннами порід, – і на допомогу! Щоб видати на-гора ще один алмаз. Тому не мовчіть! Подавайте сигнал!

Сподобалась публікація? Поділіться нею!