Презентація воєнного щоденника Ірини Іваськів «Думки з тамбура»

У Камʼянському фаховому медичному коледжі 23 лютого 2024 року відбулась презентація воєнного щоденника Ірини Іваськів: «Думки з тамбура. Перші 100 днів» та «Думки з тамбура. Воєнне літечко».

Зустріч зі студентами медичного коледжу

Зустріч зі студентами та викладачами медичного коледжу розпочалась з теплих слів, які, як камертон, задали тон усьому подальшому спілкуванню. Зі вступним словом до студентів звернулась Тетяна Герасюта (заступник директора центральної бібліотеки м. Кам’янського) та Марія Дружко (письменниця, видавчиня, членкиня Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України).

Відбулось обговорення двотомника зі студентами. Студентська молодь ділилася враженнями від прочитаного під час занять з української літератури:

• «Це дуже правдива книга».
• «Ця книга про нас».
• «Важко читати, бо, читаючи, ти нібито повертаєшся «туди» – на початок війни та знову переживаєш ті події».
• «Треба, щоб цю книгу переклали різними мовами, щоб увесь світ зрозумів, що таке війна».

Я слухала свідчення студентів і дивувалась тому, як по-дорослому, тонко й проникливо, вони відчувають написане, наче читають між літер, наче розкопують те нагромадження літер шар за шаром, наче знімають з тих літер оболонки, щоб доторкнутися до голого болю нашого сьогодення.

Добрий вечір, ми із України

Розповіла присутнім історію написання пісні «Добрий вечір, ми із України», разом прослухали цю пісню й довго були під її враженням. Не могла не розповісти про цю пісню, бо саме з неї почалось написання мого щоденника. Вона немовби невидимі шлюзи прорвала, що стримували мої думки, й вивільнила їх потік на папір. Після цієї пісні стан ступору зник; переляк, що охопив усіх нас у перші дні вторгнення, зменшився – повернулась здатність діяти, працювати, приймати рішення.

Розповідаючи історію написання цієї пісні, я відповіла й на запитання студентів, як і чому вирішила написати воєнний щоденник, що мене підштовхнуло до його написання. Дивне відчуття переживала у той момент: наче студентам відповідала, а здавалося, що самій собі відповідаю, бо ж до цього не замислювалась над цими питаннями.

Презентація воєнного щоденника

А потім письменниця Євгенія Яворська провела зі студентами інтерактив – читали разом (і студенти, і Євгенія, і я) уривок «І знову про мову» з першого тому «Думок з тамбура». Відмітили для себе, що саме мова наша рідна в умовах того, що відбувається в Україні вже 10 років поспіль, єднає нас усіх найсильніше.

Після цього уривку подивилися кліп «Воєнної колискової». Готуючись до зустрічі, ми вагались, чи включати цю пісню в програму, – Марія переживала за те, що студенти будуть плакати. Я спитала її: – Марієчко, а чому ви боїтеся, що студенти плакатимуть? Не бійтеся цих сліз. Адже сльози – то найщиріший відгук душі, то найсильніше знеболювальне, то ніби й боляче, але ж і зцілювально.

Наш Всесвіт у торбині

Я їхала на цю зустріч з мрією отримати відповідь на важливе для мене питання – чи потрібно продовжувати написання цього щоденника, чи потрібно видавати третій та четвертий том? І я цю відповідь отримала! Вона прозвучала сама собою, без жодних запитань, надприродно, словами студентів «ми чекатимемо на третій том», «цю книгу потрібно писати далі», «ці книги потрібні нам – пишіть далі».

Прочитала присутнім і уривок «Наш Всесвіт у торбині» з другого тому «Думок з тамбура», де намагалась описати спільне відчуття всієї країни про те, як увесь наш Всесвіт здатен вміститися в невеличкій уживаній сумці.

Далі Євгенія Яворська, художня редакторка моїх книг, розповіла про подробиці створення дизайну книг. А на останок зустрічі прослухали ще одну мою пісню «Ой, що за люди», підсумували захід і зробили кілька світлин на пам’ять.

Розходитись не хотілось. Ще довго спілкувались групками в коридорах та на подвір’ї коледжу. Сказати, що я під враженням цієї зустрічі, – це нічого не сказати. Я пишаюсь нашою молоддю. В мене перехоплює повітря від їх мрій, прагнень, гідності, патріотизму. Дай їм, Боже, кращої долі!

Щиро дякую усім, хто долучився до організації цієї зустрічі: Тетяні Герасюті, Марії Дружко, Євгенії Яворській, медійникам ТРК МІС, журналістам і фоторепортерам, адміністрації медичного коледжу, вчительці української мови та, звісно, найкращим студентам. Я ніколи вас не забуду.

Інші публікації про цю подію читайте в матеріалах:

• Валентини Соснової, заступника директора з виховної роботи Кам’янського медичного коледжу: Зустріч студентів з автором книги «Думки з тамбура»
• Ліляни Рудь (Національна спілка письменників України): Авторський щоденник сучасної війни презентували в м. Кам’янське
• Галини Денисової (газета «Наш Репортер». Новини Кам’янського): Нова книга письменниці з Кам’янського – щоденник перших днів війни

Почитати книги можна в центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка (м. Кам’янське). Там же їх можна придбати. Одна книга коштує 350 грн.