Напишіть «письменство – це» і нехай продовжить Т9

Ось ви чуєте початок речення «письменство – це» і… Як вам хочеться його продовжити? Що ви відчуваєте, коли чуєте слово «письменство»? Що малює уява, коли натикаєтеся на це слово? Про що ви думаєте, коли це слово впливає у ваші вуха? Отож-бо! І я про це ж!

Письменство – це

певний внутрішній стан і лайфстайл
непередбачувана поведінка (то життєлюб, то монах)
склад мислення, яке постійно «пише» (навіть уві сні)
дещо інші пріоритети та життєві цінності
творчі загули, з якими можна лише змиритися
гіпнотичне слідування за музою та особливий нюх на правду
відчайдушне вільнодумство, яке наче протікає крізь букви
і 22 чашки з недопитою кавою по обидва боки клавіатури

Не можна навчити людину бути письменником. Тому що письменство – це спосіб життя. Щоразу, коли ви сідаєте писати, ви ще більше заражаєтеся ось цим письменницьким способом життя. І його вже не витравити з вашої свідомості – це на все життя! )))

То ж якщо ледь вловимо завібрувала, защемила струнка всередині, якщо зажевріло на серці, обдало невисловлено рідним, це воно – письменство – за ту струнку смикає, в будинок стукає! ))) Можна душити в собі цей поклик, а можна зважитися відкрити двері та дозволити собі стати щасливим, займаючись улюбленою справою! Друзі, ну, то що у вас Т9 дописує?

Сподобалась публікація? Поділіться нею!