Місце сили. Дайджест новин Травень 2025

Останній день травня. Складний місяць, тривожний, виснажливий. Проте були в ньому і щасливі блискітки, чудові заходи й зустрічі – місце сили для творчих людей. Про них і згадаю в дописі.

Онлайн вебінар Новомедіа

29 квітня 2025 року взяла участь в онлайн-лекції «Кіберсуперечки та онлайн-полеміка про християнські й сімейні цінності у соцмережах». Захід організовано Міжнародною Асоціацією журналістів «Новомедіа». Спікерка: кандидат філософських наук, доцент Наталія Спасенко.

Як залишатися спокійним у гарячих онлайн-дискусіях? Як відповідати на провокації, зберігаючи гідність у суперечках про родину, цінності й ідеологію? Як не піддаватися маніпуляціям і впевнено захищати правду? Говорили про те, з якою метою ми вступаємо у полеміку, з ким варто дискутувати, а з ким не треба, які методи полеміки використовують ідеологічні опоненти, як протистояти дезінформації, знеціненню та маніпуляціям. Вийшла цікава жива дискусія з реальними прикладами із соцмереж, розбором кейсів, аналізом прийомів опонентів, тренуванням аргументації й навіть духовною основою.

Ось уже й кілька днів після лекції минуло, а я й досі під враженням від неї. Актуально, зрозуміло, змістовно, практично. Слухала б і слухала далі – усе на одному диханні, година промайнула непомітно. Пані Наталія не просто перелічувала маніпулятивні методи, які зараз часто використовують в онлайн-полеміці, а роз’яснювала варіанти застосування цих методів, наводила приклади на скриншотах і з власного досвіду.

Не знаю, який в учасників лекції рівень досвіду в кіберсуперечках, скажу про себе – я оминала таку полеміку десятою дорогою і, звісно, відчувала себе дещо винною за те, що не аж так – до словесної крові – відстоюю просімейні, прохристиянські та проукраїнські цінності. Мені не вистачало обізнаності в деяких питаннях і елементарно сміливості. Я бачила, як на поодиноких сміливців могли накинутись у коментарях, мов шуліки, зачмирити, принизити, висміяти, перекрутити слова, понаобзивати різними словами, залякати чи забанити. Я бачила, як важко, буває, тримати удар у полеміці, бо ми ж не можемо відповідати так само – як маніпулятори. Але після лекції я відчула себе впевненіше. Я зрозуміла, що не завжди й не з усіма підряд потрібно вступати в полеміку, що для полеміки потрібно бути в темі та мати хоча б на один аргумент більше. За поради в кінці зустрічі – окрема вдячність.

Словом, дякую організаторам цієї зустрічі – давно я на таких цікавих лекціях не була. Хочеться системності в цьому питанні. Можливо, нам допоможуть маленькі практичні вправи. Тому чекатиму продовження.

Спілкування з Мирославою Печерицею

11 травня 2025 року провела незабутній час з юною журналісткою Мирославою Печерицею, ученицею 8 класу ліцею № 2 (м. Кам’янське). У цьому закладі діє гурток екожурналістики (керівник: членкиня НСЖУ Ганна Тимошенко), який відвідує дівчина. У Мирослави виникло бажання написати про мене, як про людину, яка її надихає. Ми зреалізували це бажання. Звісно, я трохи ніяковію від такої уваги. Проте мені дуже приємно бути натхненням для когось. Дякуємо Ганні Тимошенко за фотографії!

А за кілька днів дізналась, що стаття Мирослави з нарисом-інтерв’ю про мене… стала однією з переможців у міському краєзнавчому конкурсі «Місто сталевих людей». 28 травня 2025 року відбулась церемонія нагородження переможців. Подію висвітлено на українському новинному порталі «Культура сьогодні».

Місце сили й натхнення

А ще цей місяць запам’ятається мені кавусею в лісі (фото на заставці) і спілкуванням з колегою з різних письменницьких питань. Цей лісочок розташований недалеко від місця нашої роботи, але пройтись ним після робочого дня вирвались уперше (то карантини, то вторгнення, то шалена зайнятість). І ось, нарешті! Усі ці зустрічі й бесіди, творчість, кавуся, нові проєкти й нові виклики, – це і є наше місце сили. Побуваєш там – і знову хочеться жити!