Мене немає вже
Вірші посвячення,  Вірші про Україну

Мене немає вже. Але я є

Ох, Оленівко… Кожний українець знає це селище на Донеччині. І світ знає. Саме там у ніч на 29 липня 2022 року російські окупанти здійснили теракт. Вони підірвали приміщення, де утримували українських полонених, виведених з «Азовсталі». Тоді загинули 53 особи та понад 130 отримали поранення. Одним із загиблих в Оленівці був Віталій Зінчук з Дніпра. Навіки 25 років. Дякую тобі, Віталію, за захист!

Мене немає вже. Але я є

Віталію Зінчуку, захиснику Маріуполя, що загинув під час теракту в Оленівці

 

Ходжу туди-сюди, ходжу по згарищу.

Мене немає вже. Але я є.

Тому зажди хоча би трохи, Марище*, –

Не волочи в володарство своє.

Я ріс, як всі. Чудив, ганяв на ве́лику.

Обожнював історію і спорт.

Міг «Добривечір» кинути метелику,

Прикрасити хлібину наче торт.

А перед сном записував стотисячно

Дитячі клятви десь на аркуші.

Та над усе – приховано і пристрастно –

Горнув військову справу до душі.

І ось – про що так мріялось, здійснилося.

Ми на нулі. Луганщина. Донецьк…

На «Азовсталі» нам кульбаби снилися

І грів теплом домашнім промінець…

Контузіями мізки зацвяховано.

Тримайся, Маріуполе, борись!

Наказ в полон? Домовлено? Враховано?

Ось так візьми й наказу підкорись?

Збереження життів – високе прагнення.

Та вірить оркам – марнота марнот:

Сьогодні – дата розстрілу відтягнена,

А завтра – вже готують ешафот.

Це місце страти зведене в Оленівці,

Яка відома стала на весь світ,

Бо саме там російські пси в скаженівці*

Космічні кулі зрушили з орбіт…

І там, і тут лежать мої товариші –

Терактом вікна вибиті у рай.

Але зажди… Зажди ще трохи, Марище, –

Лишень вдихнути запах кави дай.

Сестричка он відкрила всім кав’яренку*,

Бійцям безплатну каву роздає.

Не плач, мала́, а то і так захмарено.

Я розписавсь на прапорі – я є…

© Ірина Іваськів 07.04.2026


*Марище – міфічна зловісна істота, яка символізує смерть і темряву

*скаженівка – стан шаленства, у фразеології вживається у виразі «як собака у скаженівці», що описує людину в стані крайнього п’янства й некерованої люті

*сестра Віталія Зінчука на пам’ять про брата відкрила кав’ярню, де військові можуть розписатися на прапорах і отримати безкоштовну каву

Сподобалась публікація? Поділіться нею!
Avatar photo

Поет, письменник, композитор, вчитель-методист, громадський діяч, керівник Школи Копірайтингу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один + двадцять =