Матусеві ромашки

Матусеві ромашки… Спомин моїх рідненьких батьків, які вже спочили… Так хочеться обійняти вас… Хоча б ось так – через Вірші про батьків. Люблю. Пам’ятаю. І маю надію зустрітися з вами на небі…

Звичайні, польові, дрібні ромашки

Подобалися мамі все життя.

Їх тато із волошками «для Машки»

Збирав… і чуть його з незабуття:

– Ромашки – ти, а васильки – то я.

Один за одним ви пішли у небо…

Вас так не вистачає на землі,

Що час від часу виплакатись треба

В самотньому балконному куті…

І якось погляд з неба впав додолу –

Там, під балконом, щільним килимком,

Матусеві ромашки скрізь довкола

Із волошковим вплетеним стібком.

І так на серці затишно зробилось,

Неначе фільм хтось відмотав назад,

Де ви живі, і знову ми зустрілись,

І посмішки, і кави аромат…

І ми погомоніли про сучасне…

І я – зміцніла – далі жити йду…

Я знаю: для дітей своїх із часом

Я теж квітками рясно проросту…

P.S.: А ще пишуться пісні про маму. Ця пісня про наших найкращих матусь, що подарували нам життя і турботу. Не лишайте нас, рідненькі. Ви потрібні нам, як повітря. Тож просто живіть. Просто будьте. Ради нас. Аби ми почувалися щасливими від того, що ви є поруч. З ніжною пам’яттю про мамусь-небожительок і світлими молитвами про живих ненечок: міцного вам здоров’я та многая літа! ❤️

Сподобалась публікація? Поділіться нею!