Колеги по перу. Тільки письменники можуть так дружити!

А сьогодні під ранкову каву думалося про колег, із якими зростаєшся творчо до рівня якоїсь особливої письменницької дружби. Ця дружба народжується в однодумності – у подібних між собою людей. Коли ви – не просто друзяки, а ще й колеги по перу.

Тільки письменники можуть так дружити!

телефонувати о 2 годині ночі, щоб «обговорити ідею для нового роману, поки не улетіла»
написати книгу за 4 вечора, а потім ще 4 місяці морочити собі голову, розмірковуючи над тим, як її назвати
дозволити редактору 158 правок у книзі, але буйно-мужньо боротися за одну єдину кому
мозкоштурмити про те, чим замінити слово «викристалізувалася», тому що без чарки це слово не вимовити
образитися на свого ж героя роману, психануть і… «вбити» його, а потім випити кави, заспокоїтися і… воскресити бідолаху
з першої спроби сформулювати ідею книги для колеги по перу і мордуватися неспроможністю озвучити ідею книги для себе самого, аж поки він – той колега – з першої спроби не сформулює її тобі

Сподобалась публікація? Поділіться нею!