Гнилий оселедець
Письменницькі кавусинки

Гнилий оселедець. Чому від деяких текстів смердить? Кавусинка #46

Про що я сьогодні думаю? Про те, що слова не тільки творять (пам’ятаєте, як, наприклад, Бог словом творив Всесвіт?), але і руйнують (досить згадати міністра пропаганди Йозефа Геббельса, чиє ім’я стало прозивним – як приклад цинічного маніпулювання свідомістю мас). Чули про метод із красномовною назвою «Гнилий оселедець»? Не чули. А хтось не просто чув, а й регулярно використовує.

«Біле» й «чорне»

🤔 Так само як одні журналісти і письменники вивчають, скажімо так, «білі» письменницькі прийоми, жанри, стилі і методи написання текстів, інші вивчають «чорні» методи створення текстів (всякі курси з бойової спецпропаганди на деяких військових кафедрах журфаків).

🤔 У цих чорних методів зовсім інші цілі – дезінформувати, маніпулювати, створювати паніку, сіяти розбіжності, вносити розкол в ряди противника та інше. Чорна пропаганда завжди ґрунтується на будь-якому спотворенні фактів для виконання поставленої пропагандистського завдання.

«Гнилий оселедець»

🤔 Один метод «гнилого оселедця» чого вартий. Підбирають помилкове, скандальне і максимально брудне звинувачення типу дрібної крадіжки, вбивства з жадібності або розбещення дітей. Пишуть текст-сенсацію. Не з метою надати докази, а з метою викликати суспільний резонанс.

🤔 Психіка людей має свої алгоритми рефлексії. Коли звинувачення починають обговорювати публічно, суспільство ділиться на тих, хто захищає, і на тих, хто звинувачує. Чим більше резонанс, тим ревніше захищають або звинувачують.

🤔 І вже не важливо, що одні захищають, а інші – звинувачують. Важливим є те, що кожен раз і ті, і інші вимовляють ім’я обвинуваченого. І ім’я це поступово починає асоціюватися з… Так, з тим самим брудним звинуваченням.

🤔 Ці тексти ніби втирають «гнилий оселедець» в «одяг репутації» обвинуваченого. Ці тексти вкидають в інформаційний простір до тих пір, поки нудотний сморід від «гнилого оселедця» не почне волочитися за нещасним всюди.

Метод «40 на 60»

🤔 А метод «40 на 60», розроблений Геббельсом. Створюється якесь ЗМІ, в якому 60% змісту дають в інтересах противника, щоб завоювати його довіру. А 40% змісту направляють на дезінформацію, яка заковтується на «ура» завдяки довірі.

🤔 У роки Другої світової працювала радіостанція, яку слухали антифашисти. Всі були впевнені, що вона британська. І тільки на Нюрнберзькому процесі з’ясувалося, що насправді радіостанція була запущена Геббельсом і діяла за його методом «40 на 60».

🤔 Будь-який винахід в цьому світі (гроші, атоми, медицина, мистецтво і т.д.) використовують як на добро, так і на зло. І все, за великим рахунком, залежить від того, в чиїх руках (добрих чи злих) виявиться той чи інший інструмент. Сьогодні від стількох текстів гнилим оселедцем смердить. І «піпл хаває». Вибачте.

🤔 Занесло сьогодні в такі роздуми. Хочу передавати свій письменницький досвід в добрі руки. Хочу, щоб мої учні не займалися чорним рерайтом, чорною СЕО-оптимізацією, чорним маркетингом і іншим чимось чорним. Хочу, щоб їх письменницька майстерність служила самим добрим цілям, зцілюючи душі людей і змінюючи цей світ на краще. Хоча б на трішки.

© Ірина Іваськів 22.09.2021

Сподобалась публікація? Поділіться нею!
Avatar photo

Поет, письменник, композитор, вчитель-методист, громадський діяч, керівник Школи Копірайтингу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − шістнадцять =