300-річчя Григорія Сковороди
Вірші про Україну

До 300-річчя Григорія Сковороди

8 років і 278-й ранок героїчного спротиву. Через часті й довгі відключення світла якось випало із поля зору 300-річчя Григорія Сковороди, людини видатного ума і серця, тодішньої «ходячої енциклопедії», «мандрівної академії», «людини-університету». За життя він не побачить жодної своєї виданої книги, але це не заважало читачам відшукувати його твори, переписувати їх від руки та ділитися із спраглими до правди. Так, як і всі, переписував його байки та трактати і Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду».

Який він, Григорій Сковорода?

Людина, яка відкрито засуджувала московських гнобителів. «Мені сопілка і вівця дорожчі царського вінця» – це його відповідь на запрошення Катерини ІІ. «Невже ви хочете, щоб і я примножив число фарисеїв?» – це його відповідь на запрошення стати ченцем. Люди любили його серце і цуралися його ума. Син свободи і спокою. Новатор. Його незалежність вибішувала. Його звідусіль звільняли. Бо занадто прогресивний. Тому своїх учнів він навчав… дистанційно – листами. Якби він жив сьогодні, то, можливо, був би… мотиваційним коучем-фрілансером. «Не розум із книг, а книги із розуму народжуються» – це його педагогічне кредо.

Усе його майно завжди було в його торбинці: Писання, сопілка, рукописи, окуляри (!) і навіть пляшка скобельського вина. Свита на плечах. Посох у руці. Ходити пішки, ночувати у садку або де приймуть – це все про нього.

Він говорив начебто просто і зрозуміло, але так глибоко, що слова його і сьогодні випереджають час: «Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою».

У селі Пан-Іванівка на Харківщині (нині Сковородинівка), де мудрець провів багато часу і куди наприкінці життя прийшов помирати, був Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди. Вночі 6 травня 2022 музей потрапив під обстріл росіян і був знищений. Але як можна знищити Сковороду? Адже в кожному українцеві, як висловилася Мар’яна Савка, українська поетеса і письменниця, «живе маленький Григорій Савич».

Усі ми бачили його портрет на 500-гривневій купюрі, але не всі ми знаємо, що на цій купюрі є також 2 малюнка авторства самого мислителя. За кілька днів, 3 грудня 2022, святкуватимемо 300-річчя Григорія Сковороди. Знаймо, хто ми є!

300-річчя Григорія Сковороди

Він родом із Чорнух, Полтавського козацького містечка.

Він народився у часи, коли чорнухінці боролись проти шведів,

Від штурму шведів гинули, живцем горіли в церкві, та Господь угледів,

Щоб залишились десь-не-десь вцілілі птахи і гніздечка.

.

Він свій по духу. І поет, і педагог, і композитор.

Він в Україну так залюблений, неначе перволіток у мамичку.

Він увірвався в українство, як весною свіжий вихор,

Як березневе танення гірських снігів з шумливим сходом вод у річку.

.

Його любов до ріднокраю пристрасна та невичерпна,

Одухотворена, нестямна, завіршована, містична, літургійна,

Байками спрощена, та вглиб веде у філософські терна,

Близька, пророча, актуальна на віки і до мурашок емоційна.

.

Його назвуть Сократом – він так жив, такі про нього згадки.

Він вищої освіти не здобув, але в усьому опинився вищим.

Він філософської системи не створив, та для нащадків

Став на віки самітником, наставником, філософом провісно віщим.

.

Він ненавидів примус, тиск, неволю, світські ритуали.

В осягненні і пошуках себе, десь на межі світів на річці Многа,

У мандрах поза часом і реальністю, що дивувала,

У занебесній області, у леговищі логосу чуттєвого глядів він Бога.

.

Він – проти жодних ієрархій, він – за цінності духовної свободи.

Пустельник, для якого святість полягала в робленні добра нужденним.

Його літа – мов двері до христового життя, мов сходи

У сад божественних пісень, в якому грав на флейті вічний Бог блаженним.

.

Він – речник правди, світ його ловив, та не впіймав у пута.

І філософія його від серця і до серця, щоб скоріш пізнати

І свій народ, і у народові себе. Душа почута.

Стоїть, мов явір над водою, над країною і дме свободу в хати.

© Ірина Іваськів 25.11.2022

Помагайбі, рідні! Як видастся нагода, перечитайте хоч декілька творів Григорія Сковороди – не пожалкуєте. Віримо Богу і ЗСУ! Підтримуємо один одного! «Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене», – писав Сковорода. Тож нехай у наших головах буде ясно! Усе буде Україна!

Сподобалась публікація? Поділіться нею!

Поет, письменник, композитор, вчитель-методист, громадський діяч, керівник Школи Копірайтингу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

3 × 3 =