День пам’яті жертв Голодоморів. Дайджест новин Грудень 2025

Україна відзначила ще один День пам’яті жертв Голодоморів. Кривава діра на серці моєї багатостраждальної країни. Події, які не можна забувати. Тому впродовж листопада і грудня зустрічалися з молоддю, аби передати їй пам’ять про цю трагедію.

Гімназія 85 Дніпро

01 грудня 2025 року відбулась зустріч з учнями 8-9 класів Дніпровської гімназії № 85. Центром уваги був День пам’яті жертв Голодоморів. Разом з учнями склали мапу понять «Голодомор», послухали пісню «Україно, ненечко моя» і, приголомшені почутими фактами, вшанували мільйони померлих хвилиною мовчання. Розповіла слухачам про те, як ті страшні події пережив мій рід, як почала досліджувати Голодомор на Дніпровщині, як в результаті цього народилась збірка оповідань і повістей «Євдокія». До цієї гімназії приїжджаю не вперше – на початку року відвідувала ці класи на треті роковини вторгнення. Відчуваю, як крок за кроком стаю для цих молодих людей ближчою і зрозумілішою. Довіра підлітків дорого коштує. Тому дуже ціную ці теплі зворушливі зустрічі.

Гімназія 74 Дніпро

Цього ж дня, 01 грудня 2025 року, завітали в гості й у гімназію № 74 (м. Дніпро). Спілкувались про Голодомори, що вирували в Україні у двадцяті, тридцяті, сорокові роки. Заглиблювались у ті страшні події за допомогою книги «Євдокія» – вона стала нашим провідником у цій подорожі крізь часи і простори. Теж не вперше відвідую цей заклад – у квітні 2025 року презентувала тут книгу-щоденник «Думки з тамбура». Тому багатьох з присутніх уже впізнавала – і це тільки підсилювало відчуття родини, спільності поглядів і цінностей. Що тоді, що зараз – спраглі очі («Розкажіть ще»), свідомі запитання, щирі репліки й відгуки (діти напередодні прочитали й обговорили повість на уроках української літератури). Захід не «для галочки». Діти, пам’ятатиму спілкування з вами все життя.

Ліцей № 97 Дніпро

05 грудня 2025 року зустрілася з учнями ліцею № 97 м. Дніпра. Зустріч організували фахівці обласної дитячої бібліотеки. Ця зустріч також була присвячена Голодоморам, які пережив наш народ. Просто вдивіться в обличчя підлітків – це вже настільки духовно зрілі особистості, які так швидко стали дорослими. Вони багато чого бачили. Вони стільки всього пережили. З ними цікаво. Їх запитання настільки глибокі, що враження таке, що спілкуєшся з колегами – фізично відчуваєш, як вони витягають з тебе відповіді на своє наболіле. Світлини темні – це буде згадкою про тотальні відключення світла через винищення росіянами нашої енергетичної інфраструктури. У цьому закладі теж  була рік тому – і ось маю ще одну неоціненну можливість доторкнутися до юних душ. Як же мріється, щоб ці діти були щасливішими, ніж ми.

Щиро вдячна за організацію цих важливих заходів працівникам обласної дитячої бібліотеки (і особисто Тетяні Железняк), бібліотекарям і викладачам гімназій і ліцеїв і, звісно, самим підліткам – найкращим моїм слухачам і читачам.