А летіти над. Вірші про життя

Чорні й білі смуги життя… Нікому не треба пояснювати, що це. Вони просто є. Як на піаніно. Чорні клавіші додають музиці досконалості. Завжди подобалися вірші-роздуми. Вірші про життя, про пошуки його змісту, про сплетіння тих чорно-білих смуг. Спробую висловити до них і своє ставлення…

А летіти над. Вірші про життя

Знов гойдалки із обставин, зайва метушня…

Чи не заварити кави з чорних смуг життя?

Чи не сісти в іномарку – смоляну як ніч –

Та поїхати на море? Чорне, звісна річ.

Всі клянуть ті чорні смуги, уникають їх.

Та вони – не зовсім чорні! Є відтінки в них!

Все вичікуємо щастя в білій полосі,

А його неначе цербер стереже собі…

Дожидати білих смужок? Чи купити фарб –

Перефарбувати чорне в сніжно-білий скарб…

Ми ж не істерим, як сонце сходить у пітьму.

То ж спокійно посміхнемось сонячному дню!

Знімем чорні окуляри, щоб розквітнув сад!

Не повзти по чорній смузі, а летіти над!

© Ірина Іваськів 06.05.2021

Якщо вам цікаві й прозові замальовки про життя, читайте дописи-роздуми «Письменницькі кавусинки». В них думки під ранкову каву. Поки п’єш, встигаєш подумати про щось надважливе у письменництві. Я називаю ці думки «кавусинками». Невеличкі, але щирі дописи – справжнісіньке мотиваційне горнятко для творчих особистостей.